|
|
||||
|
||||
Шукали ручки материнське серце… А воно холодне, наче лід… — Мамо, люба, тільки ти не сердься, Що тобі від мне стільки бід… Вибач, що я стало згустком болю. Підпирало груди і боки… А тепер, матусенько, з тобою Надійшов розлуки час важкий… Потерпи, не плач і не журися — Скоро й сліду не залишиться в тобі. Вже моє серденько тихше б’ється, Бо почуло брязкання ножів. Мов пружина, стали ноженята —Їм би ще міцніти і рости!.. Щоб колись наздоганяти тата… — Знов ці мрії… Матінко, прости… |
||||
|
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем. |
||||
|
||||
|
||||


